Останнім на грейдинг перейде керівництво компанії до кінця нинішнього року. Крім того, у спадок НСТУ дісталося 400 років невикористаних відпусток. Програм на кшталт «Година з губернатором», де губернатор не чув жодного гострого запитання, а лишень піарився, на «Суспільному» не мало бути. По-друге — це оновлення контенту відразу і на загальнонаціональних, і на регіональних телеканалах та радіо.<\/p>\n
У бюджеті на 2022 рік на діяльність Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) заклали на 526 мільйонів гривень менше, ніж це передбачено профільним законом. Для використання промокодом необхідно авторизуватись. Етерна сітка сповнена не лише інформаційним контентом, але й різноманітними програмами соціально-публіцистичного та культурно-мистецького характеру. Можна наводити безліч причин неможливості впровадження абонплати – збідніння суспільства, психологічна неготовність та інші. За сумою обох програмних напрямків переважають освітні і культурні програми, що відповідає уявленням японців про себе як про освічену націю.<\/p>\n
Без розуміння, яким буде фінансування, неможливо і поставити чіткі цілі перед керівництвом мовника, пояснює Світлана Остапа. KPI на наступний рік Наглядова рада ще не визначала, адже до другого грудня, коли Верховна Рада ухвалила бюджет, достеменно не було відомо, скільки ж грошей Суспільному виділять на 2022-й.. Таку заяву міністра голова правління НСТУ Микола Чернотицький назвав маніпуляцією, адже фінансування Суспільного державою йде на діяльність понад 30 мовників НСТУ по всій країні, а не лише на один канал.<\/p>\n
Генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія ще до початку мовлення зазначав, що перший телеканал буде інформаційним, а другий – аналітичним. Громадські дискусії, освітні програми, які займають «левову частку» часу на суспільних каналах у розвинутих країнах, відсутні і навіть не планувались. Хоча порівняно з рейтингом 2016 року Україна піднялася на 5 сходинок, це не означає покращення ситуації із свободою медіа.<\/p>\n
Однак такі заяви і звернення, вочевидь, не варто розцінювати як прояв віри у те, що за державного фінансування та в умовах олігархічної системи в Україні  суспільне мовлення дійсно стане незалежним від держави. Вимоги ЄС щодо виділення, згідно закону, не менше 0,2% ВВП на діяльність суспільного мовлення, а також, стосовно його становлення як дійсно незалежного від держави, неодноразово озвучував Глава Представництва ЄС в Україні Х’юг Мінгареллі. Щодо системи фінансування пропонувалося передбачити законом можливість запровадження абонплати та  поширення на суспільне мовлення рекламних квот. Тому саме суспільне мовлення, що функціонує згідно принципів, запроваджених у демократичних країнах, має просувати в Україні демократичні цінності і формувати інформаційне підґрунтя для реінтеграції.<\/p>\n
Наскільки його модель відповідає тим принципам і стандартам, які забезпечують ефективне функціонування громадських каналів у демократичних державах? Оптимальним доходом для НСТУ, на думку експертів Ради Європи, може бути закріплення за мовником частки від рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України. Натомість поки що його обіцянки не трансформувалися у будь-які дії – навіть в межах урядових ініціатив.<\/p>\n